Чтение онлайн

Пройшов і ще один рік і знову жінка єврея завагітніла, і він знову приходить до равина. Равин знову відкрив Святу книгу на тій же сторінці і читає далі: «А якщо у єврея відрізали два яйця, а його дружина знову завагітніла, значить, яйця відрізали не тому єврею».

ДВАНАДЦЯТЬ ВОДОЛАЗІВ

У тюремній камері питають новачка.

– А за що тебе посадили?

– За бракон’эрство.

– Скільки пришили?

– П’ятнадцять років.

– Ти що, мужик, хто ж за бракон’єрство дає п’ятнадцять років?

– Та рибу глушив,– пояснює той .– Закинув динаміт, а він як бабахне, то сплило десь з десяток карасів і дванадцять водолазів.

ХТО ТАКИЙ ІДІОТ?

– Гришка, скажи мені, хто такий ідіот?

– Ідіот – це така людина, яка висловлює свої думки так, що її ніхто ніколи не розуміє. Вам зрозуміло?

– Ні!

ЧУКЧА І ГАРМОШКА

Чукча приходить в магазин і запитує:

– Скільки коштує гармошка?

– Чукчам не продаємо.

– А звідки ви знаєте, що я чукча?

– А по тому, що це батарея, а не гармошка.

У ГІНЕКОЛОГА

У гінеколога доктор до пацієнтки:

– Роздягайтесь.

– Ой, лікарю, я соромлюсь.

– А я світло вимкну.

– А куди ж покласти одежу?

– Кладіть на мою.

НАС ОБІКРАЛИ

Директор універмагу запитує у свого зама:

– Вчора ми давали об’яву, що шукаємо нічного сторожа, результат є?

– О так, мій шеф, нас вночі обікрали.

НАВІЩО ХРИСТА РОЗІП’ЯЛИ?

Два євреї – батько з сином вирішили перейти з іудейської віри в Православну, і тут же почали виясняти кому першому йти купатися? Молодший говорить:

– Якщо ти підеш перший, простудися і помреш, то тобі все одно вже – пора помирати, адже ти вже трохи пожив, а я ще зовсім молодий.

– От ти і йди, адже ти молодший,– сказав батько. Довго сперечались. Та в кінці кінців вирішили кинути монетку і першому прийшлось іти батьку. Пішов. Охрестили його у православну віру.

Виходить він із церкви, поправив борідку, а син і запитує:

– Ну як там?

– О, ти мені зуби не замилюй, а краще скажи, жид пархатий, навіщо ви Христа розіп’яли?

НОВИЙ БРАТИК

– Що ти скажеш про нашого нового братика,– запитує мамка у своєї доці Оксанки?

– Думаю, що в нас є багато інших турбот, про які варто було б подумати в першу чергу...

В ЦК ПАРТІЇ

– Ну от, посадимо ми на своїх полях ці ананаси, а осінню що збирати будемо?

– Черговий пленум.

В КДБ

Українця визвали В КДБ.

– Чому вам регулярно присилають передачі із Ізраїля?

– Бо під час війни я переховував єврея.

– І вам – громадянину Радянського Союзу не соромно було отримувати передачі від жидів? А ви про своє майбутнє подумали?

– Так, я ховаю китайця.

НА ПРИЙОМІ У ЛІКАРЯ

– На що жалієтесь?

– На життя.

– А ще на що?

– На Верховну раду.

ХОЧУ СТАТЬ ВАГІТНИМ

Прийшов чоловік до лікаря і говорить:

– Я хочу стать вагітним.

– Ні, я не можу вам допомогти, але на всякий випадок сходіть до мого колеги доктора Петросяна. Через тиждень знову з’являється той самий чоловік до першого лікаря.

– Ой, дякую вам, доктор, допоміг мені ваш колега: уже голова крутиться, починає нудити, живіт росте.

І пішов додому. Здивований лікар телефонує до свого колеги:

– Слухай, Петре, що ти йому зробив?

– Зашив жопу.

ЖОВТУХА

Розмовляють два лікарі.

– Ти знаєш, вчора помер хворий, якого я лікував від язви.

Розтин показав, що у нього був рак.

– Це ще дурниці, – говорить колега,– я недавно лікував одного місяць від жовтухи, а він виявився – китайцем.

НА УРОЦІ ІСТОРІЇ

На уроці історії вчителька запитує:

– Іванов, хто взяв Ізмаїл?

Іванов злякано:

– Я не брав. Чесне слово. Може це взяв Петров.

Вчителька стурбовано розповідає про це завучу. Завуч заспокоює вчительку історії:

– Не хвилюйтесь. Це ж діти. Трохи пограються і віддадуть.

Пішла вчителька до директора і розповідає йому про свою розмову із завучем. Директор дуже уважно вислухав вчительку і запитує:

– А в якому це класі було?

– У п’ятому «Б».

– Ну ці якщо взяли. то вже не віддадуть.

ХОЧУ ЖИТИ

Здоровий я чи хворий, а один раз в місяць я однаково іду до лікаря. Лікар, бачите, також хоче жити. Він приписує мені ліки і я їх купую, а тому іду в аптеку. Аптекар також хоче жити і їх мені продає. Потім я їх всі викидаю.

– ???

– Адже я також хочу жити.

НА ЗАЛІЗНІЙ ДОРОЗІ

– Рабінович, де ви працюєте?

– На залізній дорозі.

– І багато там наших?

– Двоє. Я і Шлагбаум.

СКОРО ПОГРОМ

– Хаїм, ти чув скоро будуть євреїв бити.

– А я не боюсь. Я по паспорту – росіянин.

– В тім то і справа, що бити будуть не по паспорту, а по морді.

З ТАКИМ ПРІЗВИЩЕМ