Чтение онлайн

Одного разу Заєць напився та й каже:

– Оце, якби зараз мені зустрівся Лев, я б його розідрав на шматки.

Але тільки він це сказав, аж дивиться, а тут і Лев:

– Ти звідки, Зайчику,– запитав він лагідно.

– З хрестин,– затрусився Зайчик і став на задні лапки. Та ледве сказав це – як тут же упав і заснув. Лев хотів його з’їсти відразу, а потім подумав: п’яний, гріх його зараз їсти. Хай краще прокинеться. Сів і чекає. Аж дивиться, прямісінько на нього біжить Тигр. Лев кинувся на Тигра, Тигр на Лева та так билися, аж поки один одного до смерті загризли. А коли Зайчик прокинувся, то побачив мертвих – Лева і Тигра, почухав потилицю та й каже:

– От що можна зробити під п’яну руку і нічого не пам’ятать!

Друкував у журналі «Перець».

ГРОШІ І МУЗИКА

Якось стоять два друзі і один говорить до іншого:

– Ти тільки послухай, яка музика лине.

– А ти мені зуби не замовляй. У мене колись під таку музику гроші з кишені витягли.

29.9.1959 рік.

ЗАВТРА ПАСКА

Зібралися Віцин, Нікулін, Моргунов і жартують:

– А завтра паска буде. Будемо паску красить,– сказав Моргунов.

– І яйця також,– продовжив Нікулін.

– Ото лоскотно буде,– відповів Віцин.

КУДИ СУЧКУ ВЕДЕШ?

Жіночка веде собачку на ланцюжку, а назустріч іде чоловік і питає:

– Куди це ти сучку ведеш?

– А це не сучка, а собака чоловічої статі,– відповіла жінка.

– А я не у вас питаю.

ЯК ЇЖАКИ ТРАХАЮТЬСЯ?

На партзборах розглядалось питання про антиморальну поведінку деяких членів партії, зокрема про поведінку тов. Іванова.

В цей час, поки йшли дебати, то Іванов весь час прикладав пальця одної руки до пальця другої і весь час шевелив губами. Секретар парторганізації те помітив і запитує:

– Тов. Іванов, про що це ви так усердно думаєте,– що весь час жонглюєте руками і губами?

– Та от цікаво, товаришу парторг, а як їжаки трахаються?

А Я ВСЕ ДУМАЮ

Лає свекруха невістку за те, що та не наварила борщу, а та стоїть, як вкопана і, посміхаючись, мовчить.

– Чому ти мовчиш?– свекруха достає невістку?

– А я все думаю.

– І що ж ти думаєш?

– А чи не поцілували б ви мене в одне... місце. Показати куди?

– Почекай, хай я ось діда погукаю.

ЩЕ НЕ ПЕРЕВІРЯЛАСЬ

Маврикіївна приїхала з Америки, а Микитівна і запитує:

– Маврикіївна, що ти привезла з Америки?

– Не знаю, подруженько, поки ще не перевірялась.

ЯКЩО РОЗСМІШИШ...

Привела жінка коханця додому та й говорить до нього:

– Оце, якщо розсмішиш мене так, щоб я аж упісялась, то дам. А в цей час на шафі сидів її чоловік, якого вона не бачила, а коханець помітив і до коханки:

– Е, моя дорогенька, як ти зараз побачиш, хто сидить на шкафу, то ти не лише упісяєшся, а ще і укакаєшся.

1976 р.

МИКИТА І КОСАР

Їде Микита Сергійович полем, аж дивиться косар косить.

Він підійшов до нього, поздоровкався, подивився, як той косить траву, і говорить до нього:

– Ти косиш косою, яка косить лише в одну сторону, а я тобі дам ось цю, якою можна косити відразу на дві сторони, – постояв трохи, подивився, як косар косить, а потім прив’язав йому ззаду граблі, щоб той відразу ще й сіно згрібав і говорить:

– Так і коси. І поїхав.

Косить косар траву і заодно підгрібає. Піт із нього ручаями ллється, кляне вже того Микиту як тільки вміє – і вздовж, і впоперек, коли дивиться аж ось і Микита вже їде. Кинув він косу, граблі, а сам гайда в кущі. Микита за ним, догнав косара та й питає:

– Щось я не розумію тебе, Іване. Я тобі везу орден за чудову роботу, а ти ні з того, ні з сього від мене втікаєш?

– А хрен тебе знає, що ти мені везеш. Може ти везеш вила, щоб я їх нахромив на член та відразу ще і скирдував?

1961 р.

МИКИТА І СТУДЕНТ

Якось Микита Сергійович дав наказ СБУ розшукати ту людину, яка про нього складає анекдоти. Довго шукали і, нарешті, знайшли. Ним виявився студент із гуманітарного вузу – Петька Розтяпкін. Привели його до Микити в Кремль. Микита Сергійович подивився на студента і говорить: зараз у нас обід, а тому за обідом, прошу, анекдоти не складати і тут же почав розповідати, що в 1975 році у нас у кожного – буде своя квартира, власний автомобіль, дача, а ще через два-п’ять роки ми вже будемо жити при комунізмі. Сала і м’яса в країні буде вдосталь, речами ширпотребу будуть завалені всі магазини і т.д. і т.д.

Одним словом, студент слухав, слухав все, що говорив Микита і звертається до нього:

– Дорогий, Микита Сергійович, ми ж з вами домовились, щоб підчас обіду анекдоти не складать.

ЗЛОПАМ’ЯТНИЙ

То якось дідусь із бабусею обідають, а потім дідусь як лусне бабу ложкою по лобі, а бабуся до нього:

– Ти що, старий дурню, зовсім з глузду з’їхав? За що це ти мене так огрів?

– Та як згадаю, що тебе колись взяв не дівчиною, то й зараз зло бере.

м. Київ. 1959 р.

ЗАЛИШИВСЯ Б АБАЖУР

Одна подружка хвалиться іншій:

– Ти знаєш, Люсінька, я рішила викинути всі ті речі, на яких і в яких я будь-коли зраджувала своєму чоловікові.

– Е, Машенька, яка ти щаслива, а я – якби почала викидати всі ті речі, в яких і на яких я зраджувала своєму чоловікові,– відповіла друга,– то залишився б лише – абажур.

ДЯКУЮ І ЗА ТЕ

Якось їде Петро до родичів у сусіднє село на храм на підводі, аж доганяє в лісі свою кохану, яка йшла пішки.