Чтение онлайн

– До пояса.

– А в татка?

– Теж до пояса.

Задумався дідусь, а потім запитує знов:

– Що носить твій татко?

– Джинси.

– А мамка?

– Також джинси.

Ще більше задумався дідусь і знову запитує:

– А який розмір взуття у твоєї мами?

– Тридцять сьомий.

– А в татка?

– Сорок п’ятий.

– Думаю, що тепер ти зрозумів все сам, що вся різниця між татком і мамкою – в ногах.

СЛОВО З ТРЬОХ БУКВ

Приходить перший раз Вовочка із школи і до бабусі:

– Бабусю, я сьогодні в школі написав слово з трьох букв.

– Ах ти ж негідник, та як же ти посмів? Іди, ставай на коліна.

Приходить з роботи мама. Він і мамі розповів, що написав в школі слово з трьох букв, за що його бабуся поставила на коліна.

Мама синку відповіла те ж саме, що і бабуся.

Ось нарешті прийшов додому батько і до Вовочки:

– За що це тебе так, синку, наказали?

– А за те, що я в школі написав слово з трьох букв.

– І яке ж ти написав слово, синку?

– Мир.

– Вставай, Вовочка. Вічно у їх на умі тільки такі слова, що й сказати соромно.

Я ХОЧУ ЇСТИ

Прийшов Вовочка з дитсадка:

– Мамоцка, я хоцу їсти.

– Підозди, Вовочка, підозди.

– Я не хоцу пі...ди. Я хоцу їсти.

1980 р.

ДЕГУСТАТОР

Після Жовтневого пленуму 1985 року. За систематичну п’янку на роботі пана Іванова вирішили звільнити з роботи.

Задумався Іван Іванович. Що й робить – не знає.

Пішов в магазин з пересердя, щоб примочить своє горе, купив газету.

Прийшов додому, сів на дивані, читає: такому-то підприємству потрібний дегустатор. Аж підскочив від радощів. Записав адресу і бігом вперед, щоб ніхто не попередив.

Приходить у відділ кадрів. А п’яничок за п’ять кілометрів видно. Кадровичка до нього:

– Ваші документи? Подивилась, погортала. – Пробачте, – я без директора прийняти не можу. Приходьте, будь ласка, завтра.

Приходить на другий день до директора. Директор подивився і до секретарки:

– А ну, Машенька, принесіть, будь ласка, чарочку.

Безробітний понюхав, пригубив:

– Столична.

– Вірно.

Потім принесли другу, третю ... п’яту і так далі, але безробітний відповідав бездоганно. Причини, щоб відмовити чоловікові не було, і тоді директор до секретарки:

– А ти піди та попісяй...

Принесла. Подала. Іван Іванович подивився, понюхав і відповіє:

– Два місяці вагітності.

Потім повернувся до директора.

– Сказати від кого?

– Не потрібно.

КУДИ ГРОШІ ДІВАЄТЕ?

Через двадцять років після останнього Указу наш Генераль- ний вирішив поїздить по Союзу (був колись такий), і подивитись, як же живуть люди після його нововведень про заборону горілки.

Зустрічає студента-заочника і запитує:

– Ким ви працюєте?

– Робітником.

– Скільки ж ви заробляєте в місяць?

– П’ятсот карбованців.

– А скільки коштує суха ковбаса?

– Двадцять копійок за кілограм.

– Маєте машину?

– А навіщо вона потрібна, коли і так досить маршрутного транспорту. Три копійки то, майже, не гроші.

– А куди ж ви діваєте гроші?

– Збираю на пляшку горілки.

НА ПОДАРУНОК ГЕНЕРАЛЬНОМУ

Після знаменитого Горбачовського Указу про сухий закон в одному тайговому селищі розпивати спиртні напої заборонили щонайменше, як за три кілометри від поселень. І хоч горілки ніде не було, але геологи за великим знайомством дістали пляшечку оковитої. А як же її випити, коли навколо сотні очей? Ото ж і махонули в тайгу за кілометрів сім від селища. Тільки-но хлопці облаштувались на галявині, аж дивляться, рядом приземляється вертоліт, з якого виходять кедебісти, і до хлопців:

– Який привід для сабантуя?

– Говорять, що сьогодні день народження Генерального.

От і вирішили за його здоров’я.

– Ну що ж, тоді гоніть по п’ятдесят карбованців на подарунок.

ВИКРУТИВСЯ

Коли Микита Сергійович був у США, журналісти, глузуючи, запитали:

– Миките Сергієвичу, чому у вашій державі так багато злодіїв?

– Бо є що красти.

ДЕ ДІВСЯ ГЕРШКО?

Два євреї попали в Москву на двадцять перший партз’їзд.

Перед присутніми виступав Микита Сергійович.

– Товариші, – говорив він. – За останні роки ми добились визначних успіхів за всіма показниками народного господарства.

Так, хліба ми стали вирощувати в три рази більше, м’яса в чотири, риби в п’ять разів і т.д. і т.д.

Коли Хрущов зробив паузу, слово попросив Гершко:

– Шановний, Микита Сергійович, скажіть, будь ласка, а де все те, про що ви говорили, куди воно дівається?

– Хто мене запитує?

– Гершко.

– Підійдете після доповіді.

На другий день прийшов Мойша, але Гершка так і не дочекався.

Після того, як Микита закінчив свою доповідь, руку вже піднімає Мойша:

– Дорогий, Микита Сергійович, я не стану у вас запитувати, куди поділося м’ясо, риба, хліб. Ви мені ліпше скажіть, куди подівся Гершко?

м. Київ 1960 р.

ЗЕМЛЯ ПРОСІЛА

Зустрілись два куми на Трійцю і вирішили піти в ліс. Гуляли гуляли і захотілося їм по великому. Посідали. Дулись, дулись, а потім один з них і говорить: