Чтение онлайн

– Приклеїли? – перепитав Колбйорнсен і подивився на підлеглого, звівши брови. – Пасивна форма. Чи не зарано ти виключаєш, що Еліас Скуг заподіяв собі все власноруч?

– А потім відкрив кран, щоб утопитися у найповільніший і найбільш болісний спосіб? – спитав Харрі. – Перед тим заклеївши собі рота скотчем, щоб не закричати?

Колбйорнсен знову посміхнувся Харрі своєю тонесенькою, як нитка, посмішкою:

– Я скажу: «Осло», коли ви матимете змогу висловити свою думку.

– Приклеєний намертво, з голови до п’ят, – продовжував криміналіст. – Потилицю поголено й добряче намащено клеєм. Те ж саме щодо плечей та спини. Сідниці, руки, обидві ноги. Тобто…

– Тобто, – повів далі Харрі, – коли вбивця вимастив його клеєм, він дав Еліасу трішки полежати, щоб клей узявся, потім ледь-ледь повернув кран і пішов, а Еліас Скуг був приречений повільно помирати потопаючи. І Еліас почав боротися проти часу та смерті. Вода піднімалася повільно, але він знесилювався. Допоки все його єство не охопив смертельний страх і він не зібрав усі свої сили, щоб звільнитися. У нього вийшло. Він спромігся відірвати від дна ванни найсильнішу частину тіла – праву ступню. Він просто відірвав її від шкіри, котра, як ви бачите, досі приклеєна до дна ванни. Ванна наповнилася кров’ю, а Еліас стукав ногою по дну, аби привернути увагу хазяйки квартири, що живе внизу. І вона його почула.

Харрі кивнув у бік кухні, де Кая силкувалася заспокоїти й втішити хазяйку. Вони чули, як літня пані жалібно плаче.

– Але вона неправильно все зрозуміла. Гадала, що пожилець порає жінку, яку привів із собою додому.