Brute force
Шрифт:
– Ваша Величнсть, де Ви?
– Я тут, я поруч.
– Чому я нчого не бачу?! Чому я не вдчуваю свого тла?!! Що з мом голосом?!!!
– Тихо!
– гаркнула Лашура, прикриваючи вуха вд гучних крикв над головою.
– Заспокойся! Припиняй панкувати й розкажи нормально, що там сталося. Як ти узагал там опинилася?
з розповд Кай королева мало що зрозумла. Пдозрюючи пдлтка у лихих замислах, вона намагалася вистежити, куди вн зникав кожно ноч, залишаючи свох механчних потвор охороняти Ханл. Це пояснювало, чому кожного дня Кайя виглядала такою втомленою роздратованою - цлими ночами бгати за привидом! Але що сталося ц ноч, вона сказати не могла. Просто в якийсь момент й нестерпно захотлося навдатися на Су-Ван, нби на вухо хтось шепнув. Тепер зрозумло, як убивц змогли пройти на острв - вона, сама того не пдозрюючи, провела х крзь ус системи безпеки. По дороз до не причепився той-самий павук, за яким вона, як виявилося, ганялася увесь цей час. Ну а дал все сходилося з показаним Кейнс "фльмом", от же ж слова попридумував!
– А коли я зайшла в ангар - вн напав на мене! Ну, тобто не вн, а його павук!
– Нападали не на тебе, а на Кейнс. Дво убивць пробралися на острв, а ти просто потрапила пд роздачу.
– Та що з цим хлопцем таке?! Ви - королева! Вн - голодранець! Чого ви вс на ньому так зациклилися?! Вн звичайний нахаба, який нчого з себе не представля! Його треба було одразу на шибеницю вдправити! Чому ми мамо терпти ус його витвки?!
– Дос мислиш, як звичайна вулична двчинка.
– королева сумно похитала головою на прямолнйнсть подруги.
– Ти ж бачила, як вн з самого початку показу свй норов. Не задумувалася - чому? Я думала, що це вн нас просто так заляку, намагаться здаватися страшншим, нж вн . А насправд вн увесь цей час провокував нас.
– Навщо?!
– Вишукував ворогв. Дав м привд проявити агресю, а коли вони це зробили... Вн зустрв х з власним вйськом.
– Вйськом? Ти говориш про нього так, нби вн якийсь король.
– Кайя навть перейшла на ти, але королева цього навть не помтила.
– Еге ж, королева мурах.
– Лашура на мить задумалася.
– Хоча може й справд король, ц тварюки без нього добре плодяться. Я пдозрювала, що у нього туз в рукав, але ТАКОГО навть уявити соб не могла.
– Тим паче його потрбно зупинити!
– чим ти його будеш зупиняти? Нхто з монархв не може провести на Святу землю бльше десяти людей. Навть якщо ус вони будуть вонами - скльки таких набереться?
– А як же варта Академ?
– А що вони можуть? хня робота - пдтримання порядку, а не вйна. А у Кейнс зараз достатньо сил, аби взяти пд контроль кожного присутнього в Академ, няка варта його не зупинить. Ти тод була непритомною, а я бачила, як ц потвори прогризають стни мого острову, аби дстатися до ворога. Бр-р-р! З такою силою доведеться рахуватися. я вже здогадуюсь, хто першим нарветься на його гнв. Скорш за все з мною вн спвпрацю лише тому, що я такого приводу йому не давала. ти не давай.
– Це неподобство! Ну нехай я, але ж Ви, Ваша Величнсть, не повинн схиляти голову перед...
– Ось тому я й дос жива, бо знаю, перед ким слд тримати спину, а кому - вклонитися. Статус королеви ще не робить мене всемогутньою, без достатньо сили за спиною мо слова нчого не значитимуть. У нього така сила , на вдмну вд нас. Повр, я знаю, про що кажу.
– Якщо вн такий всесильний та всезнаючий, то що йому вд нас насправд треба?!
– Хотла б я знати...
– Що тепер з мною буде?! Я тепер назавжди така?!
– Навряд чи. припиняй уже панкувати, бо в мене вже вуха в'януть вд твох крикв.
– Я говорю нормально! Принаймн намагаюся!
– Ясно. Десь я тут бачила напис "гучнсть"...
***
День Турнру. Кульмнаця багатоденний старань та безсонних ночей. Момент, коли виршуться доля бльшост молодих лицарв. Заздалегдь розставлен взири забезпечать глядачам найкращий ракурс, ретельно продумана програма не дозволить нудьгувати, а рзноманття випробувань зацкавлять навть найбльш прискпливих вояк. головною родзинкою цього святкового пирога стане вона...
Лтя Поучан з нетерпнням чекала на той момент, коли побачать перш особи великих держав. Вона давно точила зуб на мсце ведучо, але попередн роки на цю роль постйно обирали якихось вискочок. Такий шанс випада раз у житт, кожен хотв зайняти сво мсце пд сонцем. Звсно, це ж не участь у Турнр, де треба бгати, змагатися, вдбиватися вд конкурентв просто намагатися не збезчестити сво м'я. Але цього разу вона таки видерла цю солодку посаду! У довгй боротьб з честолюбством аристократв, вона раз у раз натякала усм, що окрм не нших кандидатур на цю роль год й шукати. Адже ведучий, це не просто оратор - це обличчя Турнру, вд якого залежить успх видовища. Та й загроза форс мажорних обставин, особливо у свтл останнх подй, була як нколи високою. Умння клькома словами повернути непримност на свою користь було саме тю козирною картою, яка й подарувала й честь вдкривати Турнр. Якби не це - вона б так залишилася у пам'ят поколнь лише як талановитий органзатор. Тепер же ц пихат аристократи, налякан можливою вдповдальнстю за зрив заходу, сам подарували й ключ до власного щастя!
До початку дйства залишаться менше години. Вс дюч особи займають сво мсця, обладнання переврене й готове до використання, будь-як несподванки виключен. Пора б уже самй починати готуватися. Зайшовши у гардероб, вона ще раз з задоволенням подивилася на сво парадне вбрання.
Зшите з чорного Кармнського шовку, вишита србною ниткою, це плаття лише вддалено нагадувало шкльну форму, не менш вддалено - строгу офцйну мантю. Звужена в тал, з рукавами-крилами та довгим подолом вона надавала фгур двчини стрункост, пд час руху тягнулася за нею в повтр шлейфом, нби хвст комети. Прикрас було мнмум: сережки та коль - на бльше власних заощаджень уже не вистачило. Але й цього було достатньо, аби привернути увагу протилежно стат. Для бльш близького знайомства було Хавонйське мереживо, яке прикривало вирз на грудях, залишаючи простр для фантаз.
Це вбрання обйшлося й в кругленьку суму, готувати його доводилося в умовах суворо секретност, що також було непросто. Нхто не повинен був навть запдозрити, що вона уже давно все продумала. А коли це зрозумють - буде вже пзно. Вони просто змушен будуть сприймати як рвну. Не буде бльше зверхнх поглядв! Не буде бльше непристойних пропозицй та контрактв! Тепер вона сама обиратиме свою долю!
Скинувши з себе абсолютно все, двчина почала одягатися. Будь-яке нше плаття подбного крою одягнути без сторонньо допомоги практично неможливо: безлч гачкв, шнурвок, удзикв... Без помчниц не обйдешся, а значить секрет зберегти не вдасться. Однак майстер, у якого вона робила замовлення, ледве почувши, для чого це плаття призначено, запропонував й випробувати одну дуже хитру застбку, яка значно прискорювала процес, дозволяючи вдягнутися майже миттво. Помчник майстра назвав дивним словом 'змйка'. Спершу двчина обурилася - носити на соб якусь змю, та ще й привселюдно?! Але непорозумння швидко виршилося, щойно вона побачила цей винахд: дв сплющен металев спрал йшли по самснькому краю тканини, чпляючись одна за одну сплющеними длянками. Спершу Лтя подумала, що така застбка на нй одразу ж розйдеться, але коли майстер запропонував й спробувати цю штуку на мцнсть - сумнви вмить випарувалися. Як би двчина не намагалася, зламати застбку й так не вдалося. Лише протягнувши уздовж не непомтний повзунок, можна було розвести кра тканини. Винахд й настльки сподобався, що вона без вагань замовила соб цю застбку. Лтя навть хотла залишити на переробку свою шкльну форму, щоб майстер пдшив , та тльки грошей уже не вистачило.
Перш нж вдягатися, слд було пдготувати застбку, як рекомендував й майстер. Обережно пройшовшись по металевй спрал недогарком восково свчки, Лтя клька разв провела повзунок по всй його довжин, щоб змастити механзм. Спершу бгунок тягнувся туго, хрипв постйно заклинював. Лише потм, коли все запрацювало як слд, двчина увйшла в плаття, повнстю видихнула все повтря й обережно потягнула повзунок догори. З тихим клацанням 'змйка' запечатала двчину всередин вбрання. Заправивши бгунок пд складки тканини, Поучан ще трохи покрутилася перед дзеркалом. Застбка зливалася з србним взерунком, надйно стягуючи кра тканини не грше за шнурвку корсету. Скоро, дуже скоро настане зоряний час!